ВІХА НА ШЛЯХУ ДО НОВОГО ВИДАННЯ

Маю чорновий переклад трьох трактатів Машаллаха Басрійського (VIII–IX ст.), присвячених питанням, які належать до кола уваги мунданної галузі астрології. А наведений нижче, – небезінтересний, як на мене, – фрагмент є першою главою, перекладеною набіло: Знай, що Господь Всевишній створив Землю за подобою кулі, та створив вищу зону зірок, яка довкола Землі обертається, і помістив Землю непорушно та непохитно в осередді названої зони, так, що не відхиляється земна твердінь ані праворуч, ані ліворуч, і встановив чотири мінливі стихії, себто змусив їх рухатися та змінюватися внаслідок руху семи планет. Голова ж Дракона, знаки зодіаку та усі зірки беруть участь у діях сімох планет, а також мають спільні з ними природи. Отже, подібною є дія планет у цьому світі до дії каменю магніту на залізо, бо як залізо притягується таким каменем із певної відстані, так і всі створіння, й усе, що є на Землі, зазнаю́ть впливу від руху планет. І усіх, які є на Землі, як рослин, так і одушевлених істот благо або утруднення, а також гаразд або загибель буває від руху планет при їхній діяльності. Найбільш промовистим свідченням чого є відмінність між людьми щодо їхнього стану, щодо щастя, а також зовнішності. І раз бачимо ми, що деякі розумні можуть утратити блага, а деякі ду́рні можуть ними сповна тішитися, то чи можливо, щоби це не мало якоїсь серйозної причини? Адже щастя та нещастя трапляються без вибору та згоди тих, хто їх переживає, себто ощасливлених й унещасливлених. І усе це, з волі Божої, є результатом впливу планет і їхньої ласки чи неласки (Epistola de rebus eclipsium..., гл. I). Scito quòd Dominus altissimus fecit terram ad similitudinem sphaerae, & fecit circulum altiorem circuitu eiusdem volubilem, posuitque terram fixam & immobilem in medio circuli, non declinantem ad dextram neque ad sinistram, & posuit quatuor elementa mobilia, hoc est, fecit ea moveri & mutari per motum septem planetarum. Caput vero Draconis & signa et universae stellae, participantur septem planetis in operibus suis atque naturis. Simile est ergo opus planetarum in hoc mundo, lapidi magnetis & ferro, quia sicut adtrahitur ab hoc lapide ferrum per notam longitudinem, ita omnes creaturae, & universa quae sunt super terram, afficiuntur à motu planetarum. Et universorum quae sunt super terram tam seminum quàm animalium fortuna seu impedimentum, aptatio quoque vel destructio fit ex motibus planetarum in operibus eorum. Cuius rei maxima significatio est diversitas hominum in esse suo, & in foelicitate atque diversitate. Et quia videmus quosdam rationales privari bonis, quosdam vero stultos bonis perfrui, nunquid hoc non habet aliquam causam significantem, cum fortuna & infortunia fiant absque arbitrio & voluntate eorum qui patiuntur, fortunatorum scilicet & infortunatorum. Et hoc totum nutu Dei, est opus planetarum, & eorum fortuna atque infortuna.